Депортація кримських татар (крим. Qırımtatar halqınıñ sürgünligi, частіше –  Sürgün) – геноцид, складовою частиною якого було насильницьке виселення   кримськотатарського народу з його історичної батьківщини – з Криму, здійснене упродовж 18–21 травня 1944 року. 

        Це один зі злочинів радянського тоталітарного режиму. Етнічну чистку здійснено відомством держбезпеки СРСР за наказом Йосипа Сталіна і постановою Державного комітету оборони СРСР від 11 травня 1944 року.

Усього, згідно з офіційними даними, у віддалені регіони Радянського Союзу – від північного Передуралля до республік Середньої Азії – було депортовано 191 044 кримських татар, а за даними самоперепису, проведеного  Національним рухом кримських татар, –  423 100 осіб.

Під час виселення і в перші роки після нього загинуло від 27 %, згідно з офіційними даними НКВС, до 46,2 % депортованих або від третини до приблизно половини народу.

Студенти коледжу  підготували тематичну стінгазету та вшанували пам’ять жертв депортації кримськотатарського народу.

Україна пам’ятає…