11 березня відбувся захід присвячений вшануванню 212- річниці від дня народження Т. Шевченка.
“Ну що б, здавалося, слова…”
Шевченкове слово – це полум’я боротьби. Воно не гріє, а озброює.Це слово пам’ятає козацьку славу і національну травму, зруйновану державність і нескореність духу.Своїм словом він будив сучасників із покірного сну, кликав згадати свою гідність, не терпіти наругу, підводитися з колін і ставати до боротьби, щоб уже ніколи не жити рабами на своїй, Богом даній землі.
Шевченкове слово увібрало в себе всю долю народу. У ньому і історична пам’ять; і соціальний біль; і моральний закон; і особиста сповідь; і пророче передчуття майбутнього. У Шевченковому слові – краса української землі. У Шевченкове слово, мов тонка свічка на вітрі, вплелася жіноча доля. Шевченкове слово пережило епохи, цензуру й заборони і продовжує навчати нас пам’ятати, не коритися й не втрачати людяності навіть у найтемніші часи!
Геній думки і слова української нації назавжди буде її сумлінням, пам’яттю і голосом свободи!